Мінімум політики – максимум економіки
Vkontakte Facebook Twitter RSS
Законопроекти 10% менше сплати за опалення завдяки альтернативним джерелам енергії

10% менше сплати за опалення завдяки альтернативним джерелам енергії

Альтернативні джерела обігріють наші оселі якщо…

Верховна Рада прийняла 22 вересня в першому читанні ЗП №4334 «Про внесення змін до закону України «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії». Наразі законопроект активно готується до другого читання. Спробуємо проаналізувати основний зміст законопроекту, та що він принесе державі і звичайному споживачу теплової енергії.

imageresizeПро що власне законопроект?

Законопроект розроблено народними депутатами за участю провідних експертів Держенергоефективності, профільної Біоенергетичної асоціації України, і він пропонує:

· встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію для бюджетних організацій і потреб населення, що виробляється з альтернативних джерел, на рівні 90% від відповідних діючих в населеному пункті тарифів на теплову енергію з газу;

· ліцензування обласними державними адміністраціями господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, що виробляється з використанням альтернативних джерел.

Законопроект вирішує дві назрілі проблеми.

На сьогодні при встановленні тарифів на тепло з альтернативних джерел регулятором (НКРЕКП) застосовується принцип «собівартість +6%». Принцип перейшов нам в спадок ще з радянських часів і абсолютно не відповідає засадам ринкової економіки, в якій ми живемо зараз. Він «стимулює» виробників теплової енергії завищувати усіма можливими способами свою собівартість, оскільки його рентабельність дорівнюватиме 6% від собівартості. Чим більше собівартість – тим більше дохід. А платити за збільшену собівартість – споживачам.

Крім того, він абсолютно не стимулює ні ТКЕ, ні приватних інвесторів вкладати кошти в такі проекти, а у держави і комунальних підприємств коштів на це теж немає. У інвестора завжди є альтернатива покласти свої кошти на депозит в надійний банк. Наприклад, Ощадбанк заплатить в такому випадку 15,5% річних. То який сенс вкладати в альтернативну котельню під 6%, ще й з купою додаткових ризиків?

Ще один недолік існуючої практики тарифоутворення: всі виробники теплової енергії з альтернативних джерел затверджують свій тариф в НКРЕКП. Їх уже зараз понад 300, і кожен з них везе розрахунки своєї собівартості регулятору, а той перевіряє сотні цих розрахунків і заяв. Приводить це до того, що регулятор перезавантажений і не може затвердити ці тарифи в короткі терміни. Типові очікування виробниками затвердження їх тарифів – до 3-х місяців, але є випадки і до 6 місяців. Як правило, в цей час уже іде опалювальний сезон і виробники вимушені працювати без встановленого тарифу, що є грубим порушенням законодавства.

Законопроект, власне, і спрямований на вирішення цих проблем. В рамках децентралізації він передбачає передачу повноважень по встановленню тарифів органам місцевого самоврядування, де тариф на альтернативне тепло встановлюватиметься по простій і зрозумілій формулі, що не вимагає багатосторінкових розрахунків і перевірок. Цей тариф забезпечує мінімально прийнятний рівень рентабельності для залучення інвестицій в цю галузь. Причому затверджується тариф в тарифних відділах виконкомів органів місцевого самоврядування, чим вирішується проблема черг в НКРЕКП.

Звертаємо увагу, що законопроект не створює преференцій якомусь одному виду палива. Його дія розповсюджується на тепло з усіх альтернативних джерел енергії, до яких відносяться:

— всі відновлювані джерела енергії, включаючи біомасу, біогаз, теплові насоси, енергію сонця, геотермальне тепло;

— скидний тепловий потенціал виробничих процесів;

— шахтний метан;

— горючі промислові гази.

При віднесені до альтернативних джерел енергії побутових відходів (існує така законодавча ініціатива), тепло з них також підпадатиме під стимулююче тарифоутворення згідно цього законопроекту.

Крім того, законопроект встановлює стимулюючий тариф на тепло з альтернативних джерел не тільки для котелень, а і для ТЕЦ, що в свою чергу стимулюватиме виробництво тепла в більш ефективному циклі – спільно з виробництвом електроенергії.

Який рівень тарифу буде достатній для виробників альтернативного тепла?

Нижче розрахунки окупності крупного проекту на біомасі в централізованому теплопостачанні: 10 МВт, на деревній трісці.

рис 1

Вважаємо, що ці результати переконують, що 90% від газового тарифу – це мінімальний тариф, ще цікавий для інвестицій в умовах України. Якщо тариф буде встановлено на нижчому рівні – ніхто інвестувати в такі проекти в ЖКГ не буде, власне, що і відбувається зараз. Звертаємо увагу, що це крупний проект (10 МВт). На практиці переважна кількість проектів будуть меншої потужності, їх окупність буде ще гіршою.

Таким чином, запропонований в законопроекті підхід формування тарифів дозволяє збільшити рентабельність інвестицій з 6% при нинішній практиці до 15-20%. За таких умов, кінцевий споживач відразу відчуває економічний ефект у зниженні тарифів, а компанія, що здійснила інвестицію, матиме достатні гарантії повернення коштів.

Досвід теплопостачання на основі біомаси в інших країнах

Нагадаємо, що «Ефективним центральним теплопостачанням та охолодженням» згідно з директивою 2012/27 EU «Про енергоефективність» вважається «система центрального теплопостачання або охолодження, що використовує мінімум 50% відновлюваної енергії, 50% скидного тепла, 75% тепла від когенерації або 50% комбінації такої енергії та тепла». Згідно цієї термінології, законопроект 4334 як раз і спрямовано на створення в Україні ефективних систем централізованого теплопостачання.

Якщо звернути увагу на досвід європейських країн, то у них протягом останніх 20 років у виробництві теплової енергії стабільно зростає частка відновлюваних джерел, переважно біопалива – деревної тріски, соломи, пелет, брикетів. В середньому по Євросоюзу ця частка складає 23%. В окремих країнах даний показник значно вищий: в Норвегії – 70%, у Швеції – 65%, в Литві – 61%, у Данії – 47%, в Австрії – 41%, у Фінляндії – 37%, в Латвії – 28%.

Наприклад, дані по Литві приведені у таблиці:

рис 2

Для України така практика теж не нова. Виробники тепла з відновлюваних джерел працюють у промисловості, комерційних та бюджетних установах, причому за нижчими тарифами, ніж виробники теплової енергії з газу. А ось для їх входження в ЖКГ необхідне прийняття даного законопроекту.

Що дасть прийняття цього законопроекту?

· Споживач гарантовано отримає альтернативне тепло на 10% дешевше від газового. Це поступово знижуватиме загальну ціну теплової енергії для кінцевих споживачів.

· Створимо новий кластер української економіки, нові робочі місця, нові машинобудівні заводи.

· Зменшимо споживання та імпорт газу, покращимо наш торговельний баланс і знизимо тиск на гривню.

· Підвищимо енергетичну безпеку і незалежність країни.

· Буде започатковано конкуренцію при виробництві теплової енергії. Закон стане першим кроком до створення конкурентного ринку теплової енергії, паралельна робота над створенням якого активно іде зараз.

Законопроект приведе до значного позитивного макроекономічного ефекту:

рис 3

Переконані, що прийняття законопроекту 4334 – це крок у вірному напрямку. Від нього виграє і держава, і кожен зі споживачів теплової енергії. Закликаємо Верховну Раду України до пріоритетного розгляду цього законопроекту у другому читанні. Тоді ще в цьому опалювальному сезоні ми відчуємо альтернативне тепло в наших оселях!

Автор: Сергій Савчук, Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Співавтори: Олександр Домбровський – народний депутат, в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Діана Корсакайте, керівник проекту «Муніципальна енергетична реформа», USAID

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обов'язкові поля позначені *

Мінімум політики – максимум економіки
credit