Мінімум політики – максимум економіки
Vkontakte Facebook Twitter RSS
Блог «Енергетичний шлях» до Європи

«Енергетичний шлях» до Європи

28.07.2017
| Блог

Енергетика є базовою галуззю української економіки. Від її надійного та сталого функціонування значною мірою залежать темпи економічного процвітання чи, навпаки, занепаду нашої країни. До того ж, це — основа розвитку господарства, що забезпечує технологічні процеси в промисловості та комфорт в оселях. Нині попередня модель української економічної політики вже не може бути ефективною, адже вона базувалася на дешевих енергетичних ресурсах. Із подорожчанням природного газу залежність економіки від імпортного палива стала тягарем для економічного зростання України. Реформування енергетичного сектору ведеться давно, це й не дивно, адже енергетика — не тільки важливий сектор української економіки, а й надзвичайно чутлива больова точка держави. На жаль, енергетична залежність України від північного сусіда довгі роки була важелем політичного впливу та інструментом цинічного втручання у наші внутрішні справи.

Енергетика – ключовий напрямок євроінтеграції України

Одним із основних шляхів виходу з поточної ситуації є імплементація енергетичних Директив ЄС, основною ідеєю яких є лібералізація енергетичних ринків на основі максимальної прозорості і конкуренції , створення і функціонування незалежного енергетичного регулятора, розвиток відновлювальної енергетики, підвищення енергоефективності та захист навколишнього середовища.

Для України євроінтеграція – не тільки можливість вільних подорожей до Європи. Це, передусім, шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника та вихід на основні світові ринки. Це — цивілізаційний вибір України. Тому євроінтеграція посідає особливе місце в системі зовнішньополітичних пріоритетів України.

Верховна Рада України 8-го скликання досягнула значних результатів у питані енергетики, адже ми заклали законодавчий фундамент для глибинного реформування і модернізації енергетичної галузі України .

Повноцінна реалізація норм Третього енергопакету ЄС дасть Україні можливість забезпечити на внутрішньому ринку більшу конкуренцію, високі технічні стандарти, правила регулювання та поліпшити інвестиційний клімат. А саме головне захистити кожного українця як споживача, дати йому право вибору конкурентного постачальника, а відповідно і ціни енергетичних ресурсів.

Ухвалені ключові енергетичні Закони — результат багаторічної роботи

Насправді, ухваленню Верховною Радою 8-го скликання Законів передувала надзвичайно складна та об’ємна робота, яку було розпочато ще понад 10 років тому. І це варто пам’ятати.

Так, ще в 2005 році Україною та Європейським Союзом було підписано Меморандум про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі. Цим документом сторони визнали факт спільних інтересів в енергетичній галузі, зокрема, що і ЄС, і Україна можуть мати користь від інтеграції своїх енергоринків, тим самим підвищуючи рівень енергетичної безпеки всього Європейського континенту.

Того ж 2005 року Урядом України було розроблено та схвалено план дій «Україна-Європейський Союз», і в розділі “Енергетика” — затверджено основні напрями державної політики в галузі. В такий спосіб, було визначено і плани підготовки та прийняття документів у сфері енергетичної політики та поступовий перехід до принципів, за якими функціонують внутрішні ринки газу та електроенергії ЄС, включаючи питання регуляторних органів. Серед положень документу було зазначено і розв’язання питань, що становлять спільний інтерес для України та Європейського Союзу (відкриття ринку, норми екології, міжнародно визнані стандарти ядерної безпеки).

Наступним кроком України стала ратифікація Верховною Радою протоколу про приєднання України до Договору про заснування енергетичного співтовариства у грудні 2010 року. Таке рішення отримало підтримку 370 народних депутатів!!! Ухвалення цього документу означало, що Україна бере на себе зобов’язання слідувати директивам, чітко регламентованим у протоколі. За цією угодою, Закон “Про ринок електричної енергії” мав бути розроблений та прийнятий українським парламентом ще до 1 січня 2012 року. Але цього не відбулося, відповідно, і зобов’язання, які були покладені на Україну, не були виконані.

Роботу було відновлено тільки тоді, коли у вересні 2014 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. За таке рішення проголосувало 355 парламентаріїв з усіх фракцій та груп, «проти» — не було жодного з 381 зареєстрованих на тому засіданні нардепів. Цей день добре запам’ятався українському суспільству, адже ратифікація даної угоди дозволила законодавчо затвердити вектор розвитку нашої держави як проєвропейський.

Того ж року — 27 листопада — в українському парламенті було підписано Угоду про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», в якій окремим розділом було зазначено необхідність реформи енергетики та досягнення енергонезалежності України. Зокрема, це стосувалося реорганізації ринків енергії та імплементації європейського законодавства у сфері енергетики, відповідно до договору про заснування Енергетичного Співтовариства. У документі йшлося і конкретно про реформування газового та електроенергетичного ринків для забезпечення ефективного відокремлення основних видів виробничої діяльності, гармонізацію регуляторного середовища функціонування ринків природного газу та електричної енергії з європейськими нормами Третього енергетичного пакету.

Так, останні успішні два з половиною роки роботи парламенту над енергетичним законодавством стали результатом попередньої багаторічної послідовної та кропіткої роботи. Дорога до європейської спільноти — це робота по всіх суспільно значимих напрямках.

Три кити енергетичного законодавства

Нещодавно Верховна Рада України VIII скликання перетнула так званий “парламентський екватор”. Комітет із питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки за першу половину свого п’ятирічного терміну виконав значний об’єм роботи, наші зусилля дали відповідний результат. Так, для розробки надважливих для України законів нам вдалося об’єднати в Комітеті не тільки народних депутатів, а й урядовців, міжнародних партнерів, гравців енергетичного ринку, науковців і громадськість. Як підсумок – парламент ухвалив три базові нормативно-правові акти у сфері енергетики, які імплементують вимоги Третього енергетичного пакету, Угоди про Асоціацію з ЄС та реалізують положення Угоди про Коаліцію «Європейська Україна». Нагадаю, це:

• Закон України “Про ринок природного газу”

9 квітня 2015 року Закон було ухвалено та розпочато лібералізацію ринку природного газу. Власне, основна мета цього нормативно-правового акту полягає у створенні ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у забезпеченні недискримінаційного доступу до ринку природного газу його суб’єктів та всіх споживачів.

• Закон України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”

Цей нормативно-правовий акт був прийнятий 22 вересня 2016 року. Він передбачає законодавче закріплення правового статусу НКРЕКП, її повноважень, економічної, політичної та фінансової незалежності НКРЕКП при прийнятті рішень та забезпеченні ефективного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері енергетики. Закон повністю відповідає європейським підходам до статусу органів державного регулювання в енергетиці.

• Закон України “Про ринок електричної енергії”

Закон було ухвалено 13 квітня 2017, а 8 червня підписано Президентом. Сенс документу – у забезпеченні надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням їхніх інтересів, тобто мінімізації витрат на послуги. Відтепер на законодавчому рівні визначено організаційну структуру та принципи функціонування ринку електроенергії, основні засади та передумови його реформування. Це, у свою чергу, стимулюватиме залучення інвестицій в енергетичну галузь, справедливу конкуренцію в умовах рівних прав і можливостей та недопущення дискримінації учасників ринку.

Усі три нормативно-правові акти гаряче та непросто розглядалися та ухвалювались у залі Верховної Ради. Відбулося чимало дискусій: професійних та фахових — в Комітеті, політичних — під час пленарних засідань. Було опрацьовано тисячі поправок та пропозицій, законопроекти направлялися на доопрацювання та повторні другі читання. Але попри всі ці складнощі, нам таки вдалося закласти законодавчий фундамент для енергетичних реформ.

Саме навколо цих трьох ключових енергетичних законів і має відбуватися реформа енергетичного сектору України.

Енергоефективність. Новий поштовх

За попередню сесію Верховною Радою було ухвалено також ряд дуже важливих законів в сфері енергоефективності. Вкотре нагаю, що Україна, на превеликий жаль, має надзвичайно низьку ефективність економіки. Потенціал для розвитку енергоефективності в нашій державі – неабиякий. Ми маємо розуміти, що енергоефективність – це, в першу чергу, ресурс, який лежить у нас під ногами. Саме для того, щоб дати поштовх у розвитку галузі, наш Комітет ПЕК сконцентрував зусилля на створенні законодавчого забезпечення підвищення енергоефективності. Так, влітку парламентом було ухвалено закони:

• “Про фонд енергоефективності”. Він передбачає створення інноваційного фінансового інструменту, який дозволить розвивати галузь енергоефективності більш швидкими темпами. Створення такого Фонду дозволить залучити значні інвестиції в енергоефективність, зокрема близько сто мільйонів євро грантових коштів від уряду Німеччини, а також ресурси із Державного бюджету України. Такий фонд показав свою ефективність у багатьох європейських країнах, які мали такі самі проблеми з енергоефективністю, як і ми.

• “Про комерційний облік комунальних послуг”. Цей документ дасть можливість громадянам сплачувати лише за той об’єм енергетичних ресурсів та комунальних послуг, який вони фактично спожили. В сучасному світі неможливо користуватися такими застарілими механізмами нарахування плати за енергоресурси та комунальні послуги, за якими це було донині. Неможливо економити те, що не обліковується, тому забезпечення 100% комерційного обліку у сфері комунальних послуг – це передумова енергоефективності.

• “Про енергетичну ефективність будівель”. Завдяки цьому нормативно-правовому акту, нарешті, енергетична ефективність житла отримає належну актуальність. Потенціал енергозбереження в житловому секторі України складає 34%. До слова, після зростання тарифів на житлово-комунальні послуги в Україні, енергоефективне житло вже ціниться вище, однак досі було відсутнє спеціальне законодавство, яке б врегульовувало це питання. Документ покликаний запровадити практику маркування енергоефективності житла, тобто таку необхідну сертифікацію енергетичної ефективності об’єктів будівництва та існуючих будівель для визначення фактичних її показників.

Важливо, що ухвалені нормативно-правові акти з енергоефективності пов’язані одне з одним та покликані знизити об’єми споживання енергетичних ресурсів шляхом підвищення ефективності їх використання. Мета цих документів — знизити об’єми споживання не за рахунок нашого комфорту та безпеки, а впроваджуючи енергозберігаючі технології та розумне використання енергоресурсів.

Маємо навчитися користуватися механізмами для енергонезалежності

Вкотре наголошую, високоінноваційна та високотехнологічна енергетика – не тільки один з найважливіших аспектів європейської інтеграції України, це — запорука економічного зростання України. Диверсифікація основних енергоносіїв, ставка на власні енергетичні ресурси, енергоефективність, організація цивілізованого державного контролю над ринком і прозора та конкурентна лібералізація енергетичних ринків — це кроки на шляху енергетичної незалежності. Цього можна досягти тільки завдяки плановій, щоденній та послідовній роботі.

Приєднання України до Енергетичного Співтовариства та ратифікація Угоди про асоціацію з Європейським Союзом відкрили нам нові двері, зокрема — “енергетичні”.

А ухвалені ключові енергетичні закони дали ефективні і — що важливо — перевірені на практиці в країнах ЄС механізми для боротьби за енергетичну незалежність. Якщо всі попередні роки ми «отримували рибу», то нині в наших руках з’являється «вудка». Тепер наше завдання — навчитися правильно нею користуватися.

Олександр Домбровський

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обов'язкові поля позначені *

Мінімум політики – максимум економіки
credit