Напевно, така подія заслуговує називатися ексклюзивною. Адже, зазвичай, чомусь так трапляється в Україні, що діюча влада конфліктує з попередньою. Але це – не про Вінниччину!  Губернатору Вінниччини 2005-2010 рр. Олександру Домбровському його нинішній наступник Микола Джига вручив найвищу нагороду області – «За заслуги перед Вінниччиною». Олександра Георгійовича вітали і голова облради Сергій Татусяк, і мер Вінниці Володимир Гройсман, і великий колектив облдержадміністрації та облради. Вітали з ювілеєм – 7 липня Домбровському виповнилося 50, і з найпочеснішою для вінничанина  нагородою.

—         Не  так часто ми збираємося з таких приємних питань, – розпочав вітання Микола Джига. –  Олександр Георгійович днями відзначав  дуже гарну дату, яка свідчить, що людина в стані хороших творчих сил, має багато енергії. Олександр Домбровський  працював на посаді губернатора  більше за всіх. Це вже подвиг, сьогодні це можна заносити в червону книжку.   Ми прийняли від нього область в хорошому стані, прекрасний колектив, добре організована робота. І за це ми йому дякуємо. Ще не вечір.  Попереду – багато програм, багато шляхів, які відкриються перед цією людиною. І ми з облрадою прийняли рішення нагородити Олександра Георгійовича найвищою нагородою області – «За заслуги перед Вінниччиною». Він заслужив цю нагороду свєю працею.

Несподіванкою для багатьох, у тому числі й самого ювіляра, став вітальний лист від Президента України Віктора Януковича.

— Ми трошки  змінили той колектив, який працював з вами, але ці зміни – то не моя робота, то до мене змінили, – напівжартома продовжував губернатор Джига. –   Що стосується більшості апарату, то він залишився тим же – працездатний, талановитий. Область сьогодні знаходиться в п»ятірці кращих, це завдяки і вашій роботі, і тому колективу, який ви виховували.  Спасибі!.

Привітав Олександра Домбровського голова облради Сергій Татусяк:

—  Я впевнений, що твої  хороші починання будуть мати продовження.  Це тільки початок великої копіткої державницької роботи, яка попереду в тебе, Олександре.

Вінницький міський голова Володимир Гройсман повідомив, що днями вже вручив Олександру Георгійовичу відзнаку міського голови, а потім звернувся до ювіляра:

— Ви прийшли нелегкий шлях, і завжди залишалося щось створене, ні в якому разі – не зруйноване. Ми з вами разом пропрацювали 5 років, я за них хочу вам подякувати. У вас багато ідей і планів, бажаю, щоб вони відбулись. А те, що сьогодні діючий губернатор вітає екс-губернатора з ювілеєм  при всьому апараті, це говорить про те, що у Вінницькій області є величезна перспектива доброго відношення.

Олександр Домбровський не приховував хвилювання:

— Для моєї душі, для мого серця Вінниччина є і назавжди залишиться головним сенсом в моєму соціально-політичному житті. І ця найвища  відзнака Вінницької області… для мене це надзвичайно приємно… Мені часто задають питання, як я сьогодні оцінюю діяльність губернатора, чи голови облради, і найвища оцінка для мене полягає у тому, що у Вінницькій області є послідовна політика. Те, що ми розпочали і не встигли добудувати, нинішня влада завершує і розпочинає нові проекти. І сам факт того, що ми сьогодні зустрілися у такому форматі, говорить про нормальні людські стосунки для будь-якої влади. Я не люблю політику, я її ніколи не любив. У мене був і залишається принцип : менше політики, більше економіки.  Сьогодні я займаюся економікою зовсім без політики. Я сьогодні ненавиджу українську політику. Тому що вона знищує українську державу. І те, що на Вінниччині є розуміння і стабільність, спокій,  можливість будувати, створювати робочі місця – це  надзвичайно важливо. А ви, Миколо Васильович, нині являєтеся гарантом всіх тих процесів, які відбуваються в нашій області.

Серед нинішніх справ Олександра Домбровського – завершення роботи над  докторською дисертацією на тему “Цивілізаційні хронотопи світової економіки”. Восени цього року вийде перша частина його теоретичної многорафії. Також він консультує декілька великих інвестиційних проектів: будівництво найбільшої біогазової електростанції у світі та розробка концепції науково-технічного парку біоенергетики.

Оплески, квіти, слово «друзі» – супроводжували ці приємні та щирі урочистості.

— Олександре Георгійовичу, як, взагалі Ви ставитеся до нагород? – це питання пролунало вже від журналістів.

— Так сталося, що коли я був міським головою,  я ввів відзнаку міського голови, і  через 10 років я її отримав.  І так сталося, що коли я став головою ОДА,  найвищою нагородою була почесна грамота ОДА і облради. Їх  було тисячі. І ми  з головою облради придумали найвищу нагороду ( ну, як орден) – «За заслуги перед Вінниччиною» – це найвища оцінка. Мені дійсно приємно отримати таку нагороду. Премію,  яка є додатком до відзнаки міського голови (5 тис грн..), враховуючи, що проблем  сьогодні дуже багато, і особливо тих, що стосуються лікування дітей, зокрема онкохворих,  я передам  онкологічному центру нашої обласної дитячої лікарні. Я переконаний, що це буде не єдина сума, кошти передадуть і мої колеги по фракції,  жителі Вінницької області – все, що ми зможемо зібрати, щоб допомогти. Дуже часто до  мене звертаються батьки, і, напевно, найбільше розчарування я відчуваю, коли ти не можеш всім допомогти, коли люди просто криком кричать про допомогу, а можливості не завжди є. Отже, вважаю своє рішення абсолютно нормальним і правильним.

Мені  приємно, що нагороду отримав в стінах ОДА, де я пропрацював 10% свого життя – 5років 2 місяці  і 2 дні, як мені порахували. Для мене надзвичайно важливо, що це відзнака Вінницької області.  Відверто кажучи, це не моя нагорода.  Це нагорода команді, яка працювала зі мною протягом 5-ти років. І голів РДА, і начальників управлінь, і начальників відділів, і величезної кількості сільських голів, і всього апарату обласної ради. Це відзнака періоду. Просто я, як людина, яка очолювала ОДА, символізую цю команду. І коли мені виповнилася певна кількість років, мені цю нагороду вручили. Я її адресую команді, яка зі мною працювала, а частина її і нині працює – плідно і професійно, і я їм щиро вдячний за це. Повірте, у владі дуже не просто працювати, влада ніколи не була популярною. Влада ніколи не мала можливості реалізувати всі ті очікування, які є. А тим більше – регіональна влада, тому що централізації стає все більше і більше, повноваження забирають в Київ, кошти забирають у Київ, а проблеми залишають тут – в області, в місті, в районі. Тому, без сумніву, нам потрібно – не хочу говорити слово «реформи» – воно вже заїжджене, старе і вже не сприймається – але нам потрібні серйозні фундаментальні зміни. І, в першу чергу, навіть не стільки в економічному і соціальному сенсі, як у морально-психологічному.  Людям потрібно повернути  надію, стабільність і віру в завтрашній день. Цього найбільше сьогодні не вистачає людям. Треба мати морально-психологічне середовище, в якому можна відчувати себе оптимістом. Вважаю великою помилкою нинішньої влади прийняття закону про мову. Велика помилка, коли в своїй країні люди повинні захищати свою мову і голодувати за неї. Величезні робляться помилки, які деформують морально-психологічний стан людей. Цим користуються політики, нечисті політики, тому я ще раз скажу: я ненавиджу українську політику. Я говорю щиро, відверто. Стільки проблем державі, людям, які завдають так звані політики, мені здається, не завдає ніхто. Треба змінюватися.