Мінімум політики – максимум економіки
Vkontakte Facebook Twitter RSS
Коментарі Олександр Домбровський: “Український парламент за три роки ухвалив повний пакет європейського енергетичного законодавства. Тепер потрібна швидка імплементація”

Олександр Домбровський: “Український парламент за три роки ухвалив повний пакет європейського енергетичного законодавства. Тепер потрібна швидка імплементація”

19.01.2018
| Коментарі

Інтерв`ю Олександра Домбровського, в.о. Голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки журналу «Terminal»(№4(850).

._7N1H5706— Чи може енергетика стати драйвером національної економіки? Чи вона, як це було до останнього часу, має виконувати лише сервісну функцію?

— Українська енергетика — фундамент національної економіки. За обсягом сплачених податків в Україні ця галузь є локомотивом. У 2015 році з енергетики до держбюджету надійшло близько 133 млрд грн податкових платежів, це 25% від загального обсягу. Лише одна національна енергетична компанія «Нафтогаз» має частку в 11% в українському ВВП, а ринок електроенергетика складає близько 7%. ОЕС України за розмірами —  шоста в Європі після Німеччини, Франції, Італії, Іспанії та Великобританії. Не враховуючи суміжних галузей, в енергетиці Україні працює 450 тис. фахівців, що становить 3% зайнятого населення. Нині цей фундамент потребує дуже серйозної модернізації. І, звичайно, енергетика  — це драйвер для розвитку окремих галузей, так само, як і розвиток окремих галузей промисловості впливає на енергетику. Сучасна та конкурентоспроможна енергетика — невід’ємна складова розвинутої національної економіки України.

«Українська енергетика є фундаментом національної економіки

і цей фундамент потребує дуже серйозної модернізації» 

Ключові питання в енергетиці. Які больові точки?

— Коли ми говоримо про глобальний вплив енергетики на економіку нашої країни, то маємо розуміти, що енергоємність української економіки —  одна з найвищих серед європейських країн. Якщо цього не змінити, то економіка України не зможе бути ефективною у сучасному світі. Тому для нашої країни робота  в напрямку зниження споживання енергетичних ресурсів є вкрай важливою. Окрім глобального впливу на економіку, енергоефективність має значний мультиплікативний ефект:  розвиток різних галузей національного господарства та науки, поширення нових технологій, створення нових робочих місць та спеціальностей.  За попередніми підрахунками, кожна інвестована в енергоефективність гривня створює в економіці ще чотири. В Україні з 2014 року працює програма “теплих кредитів”, яка зарекомендувала себе як дуже дієвий механізм в боротьбі за підвищення енергоефективності у житлово-комунальному секторі — найслабшому місці. З 2014 року програмою скористалися понад трьохсот тисяч сімей, завдяки її впровадженню вдалося знизити суми в їхніх платіжках,  а головне —  скоротити споживання енергетичних ресурсів. Але, на жаль, зарезервованих на таку дієву програму коштів у державному бюджеті щороку передбачається замало, особливо у порівнянні із видатками на систему соціальної допомоги населенню, яка діє дуже однобоко і не сприяє зниженню споживання енергетичних ресурсів. Для прикладу: у проекті держбюджету на 2018 рік, який ухвалено в першому читанні, на реалізацію програми «теплих кредитів» передбачено річне фінансування в обсязі всього 400 млн грн, ще  400 млн грн — на функціонування Фонду енергоефективності, а на фінансування житлових субсидій для населення – майже 58 млрд грн.  Приємно констатувати, що цього року Верховною Радою України було прийнято пакет законів, які стосуються енергоефективності: Закон України «Про Фонд енергоефективності», «Про енергетичну ефективність будівель», “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”, “ Про житлово-комунальні послуги” та “Про внесення змін до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (щодо механізму закупівлі енергосервісу)”. Це  дуже позитивно, адже затверджено Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року

 Надзвичайно важливо для України позбутись, нарешті, статусу країни-імпортера природного газу. Для цього  наша країна має колосальний потенціал. Маємо потужний аграрний сектор, і біомаса, яка утворюється в ході його діяльності, може використовуватися як джерело енергії. В такому разі ми використовуватимемо свій – український — ресурс і не витрачатимемо валютні кошти на імпортний природний газ. Пошук та розвиток використання нових альтернативних природному газу джерел енергії — одне з ключових завдань для досягнення енергетичної незалежності.  Варто згадати, що Україна була однією з піонерів і світових лідерів із видобутку вуглеводнів: у сімдесятих роках минулого століття рекордний показник видобутку природного газу в Україні становив 68,7 млрд куб. м. Із тих пір обсяги видобутку газу та нафти постійно знижувалися, аж до 2016 року, коли ситуацію вдалося “переламати”. Для того, щоб до 2020 року збільшити обсяги видобування природного газу до 27 млрд куб. м на рік (тобто на 35%), необхідно залучити близько 1,7 млрд доларів. Але за існуючої застарілої дозвільної системи та непривабливої для інвесторів рентної ставки досягнення такої мети викликає сумніви. Щоб сприяти самозабезпеченню України природним газом, необхідне ухвалення проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі (№3096-д), який має скоротити низку бюрократичних процедур, що дублюються,  прискорити отримання земельних ділянок для здійснення видобутку нафти і газу та  ухвалити законопроект №5459, який дасть можливість знизити рентні ставки для нових свердловин до 12%. Революційне збільшення видобутку українських вуглеводнів — це ключове питання не тільки енергетичної незалежності України, а й національної безпеки та стратегічного розвитку країни.

«Революційне збільшення видобутку українських вуглеводнів — 

це ключове питання не тільки енергетичної незалежності України, 

а й національної безпеки та стратегічного розвитку країни»

 — Оскільки Верховна Рада України за три роки ухвалила базове енергетичне законодавство, які подальші зміни необхідні українській енергетиці?

 Першочергово необхідно дуже швидко імплементовувати ухвалені Закони. На розробку й прийняття базового енергетичного законодавства ми витратили три роки.  Але їх розробка та прийняття — це тільки верхівка айсбергу. Закони “Про ринок природного газу”, “Про національну Комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг” та “Про ринок електричної енергії” – відповідають Третьому Енергопакету Енергетичного співтовариства і Директивам Європейського Союзу. За такими законами живе вся європейська енергетика, вони дають можливість забезпечити чесні, конкурентні та прозорі ринки. Без їх ухвалення будь-які спроби досягнути енергетичної незалежності виглядали б, як рух “по колу”, адже попередні правила гри на енергетичних ринках України дали можливість утворитися та закріпитися тим монополіям,  які нині ставлять споживачів на коліна.

Для того, щоб ці Закони ефективно запрацювали в Україні, необхідно розробити та прийняти чимало підзаконних актів різних державних інституцій та відомств на різних рівнях.

«На шляху до енергонезалежності України необхідно  діяти одразу в кількох напрямах:

підвищення енергоефективності, розвиток ВДЕ,

збільшення власного видобутку вуглеводнів.

Все це потрібно робити на засадах чесних

та прозорих енергетичних ринків»

— Третій із цього блоку Закон “Про ринок електричної енергії” Верховна Рада України ухвалила влітку цього року. На якому етапі його імплементація?

— При Кабінеті Міністрів України створено Координаційний центр із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії. Це той орган, який має об’єднати навколо впровадження нової моделі функціонування електроенергетики в Україні всі відповідальні сторони: Комітет ПЕК,  Уряд, НКРЕКП та всіх учасників ринку. В електроенергетичному секторі нині  надзвичайно багато проблем, які необхідно поступово розв`язувати, зокрема і в контексті імплементації Закону. Український парламент  нещодавно ухвалив необхідне рішення щодо погашення боргів на оптовому ринку електричної енергії. Нині на цьому ринкові заборгованість вже складає приблизно 30 млрд гривень – це величезні кошти. Така ситуація зовсім не сприяє впровадженню нової моделі ринку. Отже, таке рішення парламенту дає можливість впорядкувати систему реєстрації податкових накладних і таким чином стабілізувати роботу частини енергогенеруючих компаній і розрахунків з ними. Але тут є й інший момент —  із кінця листопаду  паралізовано роботу ключового координатора всіх енергетичних ринків — через відсутність кворуму НКРЕКП втратила можливість приймати рішення. До речі, ми ще з весни цього року наголошували на важливості запуску процедури ротації регулятора. Проте,  ситуація, яка склалася з регулятором, не може сприяти впровадженню нового ринку. 

185ad6ee-62e0-4e0c-a4b8-aea63223a27a

«В електроенергетичному секторі нині є надзвичайно багато проблем,

які необхідно поступово розв`язувати,

зокрема і в контексті імплементації Закону»  

— Влітку ухвалено нову енергетичну стратегію України до 2035 року. Чого очікувати від цього документу?

   — Кабінет Міністрів України і робоча група, яка працювала при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості прийняли нову енергетичну стратегію України, яка побудована з урахуванням реалій  української енергетики, її потенціалу та глобальних трендів у світовій енергетиці. Стратегія є баченням майбутньої енергетики України: ефективної, конкурентоспроможної, чистої та доступної.

Дуже важливим у цьому питанні  розуміння, що, прийняття базового енергетичного законодавства; пакету законів, пов’язаних із енергоефективністю;  ухвалення законів, які дають можливість поліпшити розвиток відновлюваної енергетики та надзвичайно важливого закону, який стосується прозорості,  ще не говорить про те, що ключові завдання вже вирішено.

Нам необхідно зрозуміти, які нині перед нами стоять виклики, і на які проблеми українська влада повинна реагувати, щоб відкрити енергетичні ринки України для інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх.

— Яким Ви бачите майбутнє української енергетики? Що буде перемагати – опір зміні клімату, до якого закликає Паризька угода, чи прагматичний підхід, який останнім часом демонструє адміністрація США?

    — У майбутньому я бачу українську енергетику саме одним із драйверів національної економіки. Для цього нам необхідно максимально ефективно реалізувати її потенціал. Але при цьому енергетика має бути максимально ефективною, а енергія —  чистою та доступною для споживачів.

Титульна

Паризьку Кліматичну угоду свого часу підписали 195 країн, і вихід із неї одної з країн-підписантів не означає, що питання втратило актуальність. У 2015 році підписання цієї угоди Україною  було саме прагматичним рішенням. Розвиток енергоефективності та ВДЕ важливі для України не тільки тим, що ми взяли на себе міжнародні зобов’язання. Ми як держава-імпортер енергетичних ресурсів просто не можемо не прагнути скоротити споживання вуглеводнів. Особливо, зважаючи на те, що походження  традиційних енергоресурсів всім відоме. Світ динамічно змінюється, і ми як країна, яка прагне бути успішною,  повинні слідувати світовим трендам — використовувати новітні технології, практики та підходи, зокрема —  і в енергетиці. 

«Світ динамічно змінюється, і ми як країна, яка прагне бути успішною,

повинні слідувати світовим трендам — використовувати новітні технології,

практики та підходи, зокрема — і в енергетиці» 

— Ви спілкуєтесь з міжнародними експертами та представниками великих міжнародних корпорацій. Чи змінилося їхнє ставлення до української енергетики? Як вони оцінюють проведені енергетичні реформи?

— Ми постійн спілкуємося, проводимо регулярні зустрічі і багатьма міжнародними організаціями, щоб поділитися досягненнями у реформуванні енергетичного сектору, почути оцінку та коментарі наших партнерів. Такі зустрічі дають можливість проводити глибокий аналіз реформ. На круглі столи у Комітеті ПЕК  регулярно запрошуємо представників Енергетичного співтовариства, Світового банку, ЄБРР, USAID, IFC, Представництво ЄС в Україні, GIZ, Групи підтримки України при Єврокомісії; багатьох дипломатичних місій в Україні: Посольства США, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Австрії, Франції, Японії та Китаю. Ці організації підтримують нас у реформуванні енергетичного сектору та долучаються до засідань робочих груп. Щиро дякую  Енергетичному співтовариству за допомогу в  розробці енергетичного законодавства та постійний діалог із Комітетом ПЕК, Представництву ЄС в Україні — за підтримку реформ в нашій країні, зокрема — в енергетиці,  міжнародним донорам — за фінансування проектів та пільгові умови кредитування

— Уже за тиждень Україна відзначить День енергетика. ..

—  22 грудня — свято працівників  галузі, від якої залежить стабільна робота економіки та повсякденне життя українців.  Очевидно, що без докорінних реформ не досягнути того, щоб у наших оселях завжди було світло, тепло і затишно, щоб наші підприємства працювали на повну потужність. Час вимагає активного впровадження новітніх енергозберігаючих технологій, пошуку нових джерел енергії, зміни психології споживачів енергетичної продукції. Сподіваюся, що зусилля законодавців, науковців та енергетиків-практиків з реформування галузі принесуть позитивні плоди.  Це свято – не привід для шаблонних вітань, а можливість подякувати професіоналам за нелегку працю та вкотре замислитися над тим, що в сучасних умовах енергетика виступає стратегічною сферою не лише державної політики, а й міжнародних відносин, а енергетична незалежність – це невід’ємна складова загальної безпеки України. І це – не абстракція, це стосується кожного з нас.

Ірина Тарановська

1

2

3

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обов'язкові поля позначені *

Мінімум політики – максимум економіки
credit